ПДВ для ФОП понад 4 млн грн: які зміни готує уряд та як бізнесу адаптуватися

Українське податкове поле готується до масштабної трансформації. У межах виконання зобов’язань перед МВФ та гармонізації законодавства з нормами ЄС, Міністерство фінансів презентувало законопроєкт, який кардинально змінює правила гри для «великих» спрощенців.

Головна новація — запровадження обов’язкової реєстрації платником ПДВ для ФОП, чий річний дохід перевищує 4 млн грн.

Що це означає для підприємців і як підготуватися до змін?

Пільговий період та «лагідний» перехід

Напрямок

Що саме змінюється

Чому це важливо

Звітність

Квартальний період замість місячного

Зменшує бюрократичне навантаження втричі. ФОП має більше часу на зведення податкового кредиту.

Штрафи

Правило «5 порушень за 1 гривню» протягом 2027 року

Помилки в реєстрації накладних або розрахунках не призведуть до банкрутства через санкції в перший рік.

Документи

Інвойс = первинний документ

Не потрібно чекати на паперові акти виконаних робіт; для обліку достатньо виставленого та оплаченого рахунку.

Ключові виклики для бізнесу в умовах переходу на ПДВ

Управління ціноутворенням та рентабельністю

Виклик: При перевищенні лімітів спрощеної системи або вимушеному переході на ПДВ, податкова ставка трансформується з лінійних 5% від обороту у складну структуру: 3% (або 18% ПДФО на загальній системі) + 20% ПДВ.
Наслідок: Для сервісних бізнесів (IT, креативні індустрії, консалтинг), де витрати з ПДВ мінімальні, це означає зростання податкового навантаження у рази. Ви або втрачаєте прибуток, або змушені піднімати ціни.

Технічне забезпечення та мінімізація ризиків

Виклик: Впровадження ПДВ автоматично залучає підприємця до складної системи електронного адміністрування (СЕА ПДВ), яка функціонує в режимі реального часу. Система здійснює автоматичний моніторинг кожної податкової накладної на відповідність критеріям ризиковості.
Наслідок: Визнання операції ризиковою тягне за собою зупинку реєстрації накладної, щофактично означає тимчасове замороження обігових коштів та може призвести до виникнення касового розриву.

Потреба у кваліфікованому кадровому супроводженні

Виклик: Вам потрібні специфічні знання для роботи з податковим кредитом та системою СЕА.
Наслідок: Утримання професійного бухгалтера стає обов’язковою та дорогою статтею витрат. Без нього ви ризикуєте переплатити податки там, де могли б їх легально зменшити.

Як бізнесу адаптуватися: Покроковий план

1. Стратегічний аудит

Податкова аналізує обороти за 2025–2026 роки. Якщо ви вже зараз бачите тренд на перевищення 4 млн грн, починайте готувати фінансову «подушку» на бухгалтерське супроводження.

2. Оптимізація ланцюга постачання

Якщо ваші постачальники — неплатники ПДВ, ви не отримуєте податкового кредиту. Можливо, варто змінити підрядників на тих, хто працює з ПДВ, щоб нівелювати власні зобов’язання.

3. Автоматизація розрахунків та е-чек

У разі запровадження обов’язкового ПДВ використання ПРРО/е-чеків стає ключовим елементом податкової відповідності. Необхідно забезпечити синхронізацію даних між касовими чеками, первинними документами (інвойсами) та банківськими виписками, а також коректне формування податкових накладних. Автоматизація обліку зменшує ризик розбіжностей і податкових донарахувань.

4. Професійний бухгалтерський супровід

Адміністрування ПДВ передбачає складні процедури контролю, моніторинг ризиковості операцій та відповідність критеріям автоматизованих систем ДПС. Для мінімізації ризику блокування податкових накладних і потрапляння до переліку ризикових платників доцільно забезпечити постійний супровід кваліфікованого бухгалтера або податкового консультанта.

Чи може іноземна компанія бути альтернативою ФОП з ПДВ

Такий підхід може бути релевантним насамперед для діяльності, орієнтованої на нерезидентів:

ІТ-послуги,
цифрові продукти,
маркетплейси
міжнародна електронна комерція,
B2B-контракти з іноземними клієнтами.

Коли це може працювати

Перевага цієї моделі полягає в тому, що операції можуть структуруватися за межами української юрисдикції, а питання ПДВ вирішуються відповідно до правил країни реєстрації компанії або місця постачання послуг. У певних випадках це дозволяє:

уникнути виникнення українського ПДВ;
застосовувати нульову ставку або інші механізми адміністрування;
працювати за правилами юрисдикції, де зареєстрована компанія.

Порівняльний приклад: оподаткування ФОП з ПДВ та англійської компанії

Розглянемо порівняння роботи через ФОП 3 групи з ПДВ 20% та через англійську компанію із застосуванням правил КІК. В обох випадках оборот становить 200 000 USD, а чистий прибуток — 10 000 USD. Ключова відмінність полягає в тому, що ФОП сплачує податки з обороту, тоді як іноземна компанія — з прибутку.

Показник

Англійська компанія

ФОП 3 група + ПДВ

Оборот

200 000 USD

Чистий прибуток

10 000 USD

ПДВ (з обороту*)

—

40 000 USD (200 000* 20% ПДВ)

Податок з прибутку

1 900 USD (10 000 * 19% корпоративного податку в Англії)

—

Податок при виведенні

1134 USD (8100 USD *(9% податку на дивіденди від КІК + 5% військового збору)

—

Інші фіксовані податки

—

6 000 USD (3% єдиного податку) + 2 000 USD (1% військового збору) + ~500 USD (фікс. ЄСВ)

Адміністративні витрати

3 000 USD (бухгалтерське обслуговування компанії + подання КІК-звітності)

600 USD (бухгалтерське обслуговування)

Загальне навантаження

6 034 USD

49 100 USD

Фінальний результат

3 966 USD

−39 100 USD

Таким чином, при низькій маржинальності бізнесу модель ФОП з ПДВ 20% стає економічно неефективною, оскільки податкове навантаження розраховується з обороту. У випадку англійської компанії оподаткування відбувається з прибутку, тому навіть з урахуванням корпоративного податку, КІК та адміністративних витрат модель залишається фінансово доцільною.

Водночас відкриття іноземної компанії не є універсальним рішенням.

Якщо фактичне управління бізнесом здійснюється з України, ключові рішення приймаються резидентом України або діяльність фактично виконується на території України, податкові органи можуть розцінити таку структуру як таку, що має зв’язок з Україною.

Це може призвести до визнання постійного представництва.

Окремо слід враховувати, що заснування іноземної компанії створює додаткові податкові обов’язки для власника — резидента України. Йдеться про правила контрольованих іноземних компаній (КІК), які передбачають:

подання звітності про КІК;
розкриття фінансових показників іноземної компанії;
оподаткування прибутку компанії в Україні у визначених випадках.

Навіть якщо податок до сплати не виникає, обов’язок звітування залишається.

Таким чином, використання іноземної компанії варто розглядати як інструмент структуризації міжнародної діяльності, а не як спосіб уникнення ПДВ.

Ефективність такої моделі залежить від:

географії клієнтів;
характеру послуг або товарів;
платіжної інфраструктури;
фактичного місця управління бізнесом.

Перед прийняттям рішення доцільно провести податковий аналіз і оцінити як потенційні вигоди, так і додаткові регуляторні обов’язки.

Ми допомагаємо з комплексною оцінкою таких структур, включаючи податковий аналіз, моделювання навантаження, оптимізацію бізнес-процесів, підбір релевантної юрисдикції для іноземної компанії, а також супровід з питань КІК, від створення структури до подальшої звітності та адміністрування.

Отримати консультацiю